Покликання на електронний підручник https://shkola.in.ua/1929-ukrainska-mova-8-klas-avramenko-2021-pohlyblene.html
РМ. Особливості вживання окремих форм
якісних прикметників, числівників, займенників, дієслів, службових слів і
вигуків у різних стилях
1. Теоретична хвилинка. Уважно прочитай поданий матеріал.
Найчастіше
прикметники вживаються у текстах, які належать до художнього стилю. Вони додають текстам
образності, яскравості, впливають на емоції, які виникають у читача під час
читання.
У текстах, які належать до художнього
стилю, вживаються прикметники і в прямому, і в переносному значенні. У текстах, які належать до
науково-публіцистичного стилю, використовуються прикметники «книжного»
походження.
Приклад:
Автобіографічний,
балансовий, валютний, гарантійний, зоологічний, ідеальний, маршрутний,
нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний.
У
текстах науково-популярного стилю не використовуються:
· прикметники, що належать до розмовної лексики;
· прикметники з емоційним забарвленням;
· прикметники в переносному значенні.
Вживання
числівників у різних стилях мовлення
Числівники широко використовують у науковому,
офіційно-діловому й публіцистичному стилі мовлення. Функція числівників у цих
стилях – точне називання кількості чи порядку предметів.
Збірні
числівники двоє, троє, десятеро майже не вживаються в
офіційно-діловому і науковому стилях, але поширені в художніх творах і
розмовній мові:
Приклад:
Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я. (Марко Вовчок)
Уживання займенників
Уживаючи особові займенники, слід уникати їхнього
нагромадження, одноманітного повторення. У публіцистичному і художньому стилях
повторення займенників часто використовується з метою експресії, наприклад: Він завжди вважав себе не
дуже розумним, Михайлик, але, розсердившись, про це забував. Він вважав
себе не дуже й сильним. Але в гніві забував і про це. Він вважав себе
й несміливим. Але спересердя не тямив і цього. Він вважав себе
не дуже сердитим, але зопалу забував і про це (О. Ільченко).
Найчастіше
такий стилістичний прийом зустрічається у поетичних творах.
У
науковому і публіцистичному стилях у значенні «я» використовується займенник ми (так зване
«авторське ми»): Нам би хотілося детальніше зупинитися на цій проблемі.
У
художніх творах займенник ми вживається замість я для
відтворення особливостей селянського мовлення. У таких випадках він виражає
самоприниження, самозневагу мовця, іноді з відтінком іронії: Де ж таки
я сяду перед панією? Ми до цього не призвичаєні! (М.
Кропивницький).
Займенник ми може
заступати займенники другої особи однини і множини, створюючи відтінок
співчуття, поблажливості: Як ми себе почуваємо? Добре? Я так
і думала (Л. Романчук).
Займенник ти у
творах красного мистецтва часто позначає мовця. Таке використання здебільшого
трапляється в описах роздумів, інтимних переживань, як-от: Звичка була
у старого з самим собою розмовляти, навіть сперечатися. Отож і тепер гомонів: –
Либонь, ночі прибавилось?.. А ти ж думав, – скоро осінь! (М.
Куліш).
Займенник ти може
вживатися в узагальнено-особовому значенні, тобто позначати будь-яку особу, в
тому числі й мовця.
Займенник ви використовується
при ввічливому звертанні до однієї особи (це так звана пошанна множина): Ви самі
ж росіянин? (М. Куліш).
Пошанна
множина у третій особі властива народно-розмовній мові: Вони [батько]
інколи бувають таки дуже добрі (М. Кропивницький).
У
розмовному мовленні для позначення співрозмовника може використовуватися
займенник він, який, як правило, виражає негативне, зневажливе ставлення мовця
до адресата: Мовчи, Андрію. Мовчи та гинь. – Живий не хоче
гинуть. – Тепер він плаче, а перше радів: гуральня! (М.
Коцюбинський).
Займенник воно вживається
у значенні займенників він, вона з відтінком пестливості або
зневажливості: Івасик?.. І чого воно придибало?(С. Васильченко)
(За Г. Волкотруб).
У текстах ділового
мовлення існують застереження щодо використання окремих займенників з
огляду на їх змістове наповнення чи стилістичне забарвлення, зокрема:
1. Займенник Ви у стосунку до однієї
особи вживають в усному та писемному діловому мовленні для висловлення поваги,
пошани, ввічливості до особи, якій минуло 16 років, до осіб, старших за
посадою.
У документах (заява, доповідна записка,
пояснювальна записка, наказах, розпорядженнях, ділових листах та ін.)
намагаються уникати особових займенників, напр.: Прошу дозволити (звільнити,
допустити); Доводжу до Вашого відома; Наказую; Пропоную; Нагадуємо; Надсилаємо;
Повідомляємо.
2. У присутності тих, про кого йде мова, не
слід вживати займенники він, вона. Краще у такій ситуації
назвати особу на ім'я чи на ім'я та по батькові або використати слова пан,
добродій.
3. У діловому мовленні часто використовують
займенник ми, коли хочуть уникнути категоричності тону, пом'якшити наказ,
прохання, напр.: Ми повинні дбати про авторитет нашої фірми.
Замінюють займенник я на авторське ми в науковому стилі з метою залучити слухача (читача) до участі в міркуваннях, напр.: У процесі дослідження ми прийшли до таких висновків.
Ввічливо-пошанне значення займенників.
Займенники
ІІ особи ти, ви вказують на особу, до якої звернено мовлення,
тобто до співрозмовника, до слухача.
Займенник ви може вживатися й до однієї особи як засіб вираження ввічливості і пошани. У таких випадках слово ви пишеться з великої літери.
Варто звернути увагу на те, що при займеннику Ви у
такому значенні складенний іменний присудок може стояти як у формі множини, так
і у формі однини. Наприклад: Ви задоволені?
Ви задоволена? Ви задоволений?
Якщо ж при займеннику Ви стоять
слова який, якийсь, такий, один, весь,
то присудок ставиться в однині: Яка
Ви красива! Який Ви галантний!
У розмовно-побутовому стилі часто вживаються емоційно
забарвлені звороти з формами займенників у родовому і давальному відмінках
однини, що своїм значенням наближаються до часток: от тобі й на, теж мені силач, нехай йому
грець, цур йому, хто його знає
Стилістична роль службових
частин мови
Службовим частинам мови належить
важлива стилістична функція: вони допомагають увиразнити мовлення, додати
відтінків значення. Залежно від стилю прослідковується певна
диференціація прийменників та сполучників.
Приклад:
Для розмовного та художнього стилів
— паки, позаяк, опріч, неначебто, мовбито, побіля, з-поміж, насупроти,
побіч.
Службові частини мови теж
можуть утворювати синонімічні ряди й бути стилістично нейтральними й стилістично
маркованими.
Приклад:
Наче — ніби, мов, немов,
немовбито, як, буцім, буцімто.
- Навчальне редагування.
Виправте
помилки в поданих формах ступенів порівняння прикметників. Запишіть
словосполучення в правильній формі.
Більш цікавіший фільм, найбільш відоміший
телеканал, менш зручніший диван, самий кращий друг, більш безпечніший спосіб,
сама легка професія, менш вимогливіший учитель, найбільш імовірніший випадок,
найпоганіший учинок, самий повільніший транспорт, сама рідніша людина,
найвеликіший будинок, більш хворий чоловік, найменш холодніша зима, найменш
рум’яніший пиріжок, саме найпалкіше зізнання.
- Виконайте вправу 2 на с.16.
- Мовний практикум.
Замініть
слова, що повторюються, на контекстуальні синоніми, використовуючи серед них
займенники.
Створені
Довженком кінофільми здобули собі світову славу. За життя Довженка про них
багато сперечалися. Довелося Довженкові вислухати чимало несправедливого та
прикрого, що гіркою отрутою напувало Довженкові серце. Нині можна вважати
загальновизнаним, що Довженко – один
з найбільших майстрів світового кіномистецтва. Вклад Довженка в художню прозу,
драматургію, публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури. Для всієї
діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни»,
«Повісті полум’яних літ» характерне те, що в кожній новій своїй речі ставив
перед собою Довженко нові завдання і по- новому розв’язував їх, що Довженко
ніби не знав слова – зупинка
(М. Рильський).
20.09
Службові частини мови. Морфологічний аналіз. Правопис та виділення вигуків у тексті
1. Пригадай!
Різновиди аудіювання:ознайомлювальне, вивчальне, критичне
27.09
Синтаксис української мови як учення про будову речень і словосполучень. Основні одиниці синтаксису - словосполучення й речення
1. Перегляньте відео, виконайте запропоновані вправи.
2. Виконайте вправу 1, 2, 3 на с.45.
Домашнє завдання: вивчити правила(§16-17), виконати вправу 7 на с.46.
28.09
Синоніміка словосполучень різної будови. Тренувальні вправи
1. Творче конструювання.
- 3 поданими словами утворити словосполучення.
Директор,
школа; атестація, історія; говорити, подруга; здібний, математика; запрошувати,
однокласник; вітайте, Олена Вадимівна; наполягати, змагання; сильніший,
команда; відповідай, Вероніка.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У мові є словосполучення різні за
граматичною будовою, але однакові чи близькі за лексичним значенням. Їх
називають СИНОНІМІЧНИМИ:
q вишневий
цвіт — цвіт вишні;
q материн
заповіт — заповіт матері;
q братова
сумка — сумка брата.
- Замініть подані словосполученнями синонімічними.
• Глиняний будинок;
• осінній день;
• полотняна сорочка;
• сливове варення;
• заводське устаткування ;
• приморське місто;
• джерельна вода;
• дядькове ім’я;
• кринична вода ;
• батьківська ласка;
• дубове листя ;
• польові квіти.
2. (Суспільне, громадське) становище.
3. (Закривати, зачиняти) двері.
4. (Заплющувати, закривати) очі.
5. (Одержувати, отримувати) інформацію.
6. (Незнайомий, необізнаний) з правилами руху.
7. (Робочий, робітничий) одяг.
Домашнє завдання: повторити правила; виконати вправу 8 на с.34.
29.09
Пунктуація як учення про систему правил уживання розділових знаків у тексті. Поняття пунктограми. Типи пунктограм
1. Попрацюйте з підручником! Уважно прочитайте теоретичний матеріал(§13-14).
2. Виконайте тренувальні вправи (1-3; 6).
Домашнє завдання: вивчити правила; виконати вправу 9(1) на с.40.
03.10
Розділові знаки в кінці речення(повторення)
1.Пригадайте! Усно дайте відповіді на питання. Проаналізуйте подану таблицю.
1. Пригадайте, що вивчає
синтаксис?
2. Що таке пунктуація?
3. Що таке речення?
4. Які ознаки речення?
5. Які види речень?
6. ЯК речення поділяються за
будовою?
7. Які розділові знаки ми
ставимо в кінці речень?
8. На які типи поділяються
речення за метою висловлювання?
Типи речень |
Приклади |
|
-за метою
висловлювання |
розповідне |
Неповторну
красу Чернівцям надають будівлі з декоративними вежами (О.Масан). |
питальне |
Як не
гордитися портретом Чернівців з космосу? (І.Багрій). |
|
спонукальне |
Натхненно
і палко любім, чернівчани, величне й квітуюче
місто своє! (В.Бабух). |
|
-за
емоційним забарвленням |
окличне |
Чернівці,
вас маленьким Парижем назвали !
(В.Волощук). |
-за
будовою |
двоскладне |
Лиш
боротись − значить жить (І.Франко). |
односкладне |
Працюй
плечима, а не очима |
|
-за
структурою |
просте |
Втомлене
сонце поволі котилося до обрію (В.Чемерис). |
складне |
Хоч
минають роки – наше місто живе (М.Тимофійчук). |
|
-за
наявністю (відсутністю) |
поширене |
За
600-літнє існування Чернівці стали свідком |
непоширене |
Розквітають
Чернівці (О.Семенів). |
|
-за
наявністю (відсутністю) необхідних членів речення для розкриття його змісту |
повне |
Забудеш
рідний край – тобі твій корінь всохне (Д.Павличко). |
неповне |
Іржа їсть
залізо, а печаль – серце (Нар.
творчість). |
|
Речення може ускладнюватися |
||
А ось
ліси, покриті димом (Л.Дмитерко). |
||
дієприслівниковим
зворотом |
Повіяв
легенький вітрець, струшуючи з листу неопалі краплі (Панас Мирний). |
|
порівняльним
зворотом |
Думка
блукала в пітьмі, немов сліпець у глухім провулку (Ю.Мушкетик). |
|
однорідними
членами речення |
Образ
О.Кобилянської закарбований скрізь:у медалях, значках, поштових
листівках, канвертах, марках (В.Білек). |
|
вставними
конструкціями |
Може,
живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л.Костенко). |
|
звертаннями |
Натхненно
і палко любім, чернівчани, величне й квітуюче місто своє! (В.Бабух). |
2. Творча робота.
- Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спонукальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.
1. Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до тематичного оцінювання. 3. Усі були задоволені Євробаченням і пишалися своєю країною. 4. Хлопці принесли найбільше макулатури. 5. Дівчата змагаються в навчанні. 6. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. 7. Чорноморське узбережжя — одне з кращих в Україні. 8. Ви записалися для придбання путівки в табір.
- Скласти діалог на тему «Звичаї в моїй родині». З'ясувати, яке ставлення членів родини до народних свят, яких традицій дотримуються, які звичаї пам'ятають із попередніх поколінь тощо.
У репліках
використати різні за метою висловлювання речення.
Домашнє завдання: повторити правила,закінчити оформлення діалогу.
04.10
УМР. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі
1. Уважно прочитайте теоретичний матеріал (§22).
2. Виконайте вправу 2 на с.60-61(а, б, в, г).
Домашнє завдання: закінчити роботу над переказом.
05.10, 06.10
Словосполучення. Головні ознаки синтаксичного словосполучення. Синтаксичні, лексичні та фразеологічні словосполучення, їх відмінність. Будова словосполучень
1. Перегляньте відео, виконайте запропоновані вправи.
- підмет стоїть перед присудком: Мисливці заночували в сторожці;
- узгоджене означення, виражене займенником, прикметником, порядковим числівником, дієприкметником, стоїть перед означуваним словом: Утомлені мисливці заночували в сторожці;
- неузгоджене означення (виражене іменником, неозначеною формою дієслова, прислівником та ін.) вживається після означуваного слова: Утомлені мисливці заночували в сторожці лісника;
- додаток займає позицію після слова, яке ним керує: Брат пообіцяв мені допомогти з математикою;
- обставини вживаються довільно: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому поведе? (Нар. творчість)
Як відомо, на території Закарпаття колись було море. Письменник — це, вважай, ціла галактика зі своїми магнітними бурями, супутниками, періодами неспокійного сонця (Б. Олійник).
Ми знайшли цуценя під кущем малини. Цуценя під кущем малини знайшли ми. Знайшли ми під кущем малини цуценя. Під кущем малини цуценя ми знайшли.
Кожне речення має той самий набір слів, але змінюється інтонація, смисловий наголос. Вибір того чи іншого порядку слів залежить від умов спілкування, мети і змісту висловлювання, того, що саме вважає мовець основним у повідомленні, контексту тощо.
Домашнє завдання: вивчити правила(§16-19), виконати тестові завдання https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1736478
10.10
Читання мовчки
Уважно перегляньте відеоурок, виконайте запропоновані завдання.
Типи підрядного зв'язку
1. Перегляньте відеопояснення НАТИСНИ ТУТ. Або уважно прочитайте правила на с.54-56.
2. Виконайте тренувальні вправи (1, 2, 3 на с.55).
Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 4 на с.55.
12.10
Запобігання помилок в узгодженні й керуванні. Синонімічність словосполучень
Керування — синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово має той відмінок, якого вимагає головне слово: навчатися (чого?) музики, дякувати (кому?) вам.
Керування може бути прийменниковим (чекати на друга) і безприйменниковим (вибирати олівці). Порушення норм керування — ознака низької мовної культури.
Вправа 1.
Брати під увагу, радіти про перемогу, знущатися над меншими, братися за роботу, іти за хлібом, послати за лікарем, насміхатися над ким, вважати необхідним, доглядати за хворим, запобігати помилок, згідно повідомлення, не з’явився із-за хвороби, одружитися на дівчині, пробачте мене, дотримати слово, називати по імені, відправити по пошті, відгук по роботі, засіб для хвороби.
Вправа 2.
Перебудуйте речення, додаючи до дієслів-присудків заперечну частку не.
ЗРАЗОК! Біля автобусних кас ми побачили велику чергу. / Біля автобусних кас ми не побачили великої черги.
Марина помітила на обличчі сльози. Ми побачили на небі веселку. Його слова викликали довіру. Він має право на довгоочікуваний відпочинок. Слова цієї людини викликають довіру.
Домашнє завдання: повторити правила(§16-21), виконати вправу 8 на с.57.
13.10
Тренувальні вправи
1. Пригадайте правила.
2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 5 на с.56, 7 на с.57, 9 на с.58.
Домашнє завдання: повторити правила(§16-21), підготуватись до контрольної роботи.
17.10
Контрольна робота
Пройдіть тестування, перейшовши за покликанням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1898468
18.10, 19.10
Речення як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення. Типи речень за метою висловлювання
1. Уважно прочитайте правила(§23-24).
2. Виконайте тренувальні вправи(1, 3, 6, 7).
Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 9(1) на с.67.
20.10
Складання діалогу
1. Пригадай!
Домашня робота: закінчити роботу над діалогом, надіслати на електронну адресу forworkdenysiyk@gmail.com
31.10-01.11
Контрольний письмовий докладний переказ тексту художнього стилю з творчим
завданням
ПОКЛИКАННЯ НА УРОК https://meet.google.com/itt-cjpz-oep
02.11
Типи речень за метою висловлювання. Тренувальні вправи
1.Пригадайте правила(§23-24).
Основними ознаками речення, які відрізняють його від інших одиниць, в тому числі і від словосполучення, є предикативність, модальність, наявність граматичної основи, смислова і інтонаційна завершеність.
Предикативність – це загальна віднесеність висловлюваного до дійсності, яка встановлюється і виражається мовцем. Наприклад: Витоптала орда кіньми маленькій діти (народна творчість).
Модальність – оцінка висловлення з погляду реальності чи нереальності.
Реальна модальність – це повідомлення відповідає дійсності. Наприклад: Про Байду наш народ склав і понині співає дуже гарну пісню («Історія України»).
Нереальна модальність – це повідомлення про щось можливе, бажане, очікуване. Наприклад: От із Дніпра б зачерпнути води!
Кожне речення характеризується смислового та інтонаційного завершеністю. В усному мовленні одне речення відділяється від іншого паузами, а на письмі – за допомогою розділових знаків.
Наприклад: Оросила землю рана із козацького чола.
Ой царю ж мій молодесенький,
Та чи ти будеш мені вірнесенький ?
«Нехай тебе ляхи візьмуть!» (істор. пісні.)
Організуючим центром виступає його граматична основа – підмет і присудок.
Наприклад: Козача потилиця панам – ляхам не хилиться (нар. творч.).
2. Виконайте тренувальні вправи.
1.Визначте види речень за метою висловлювання та інтонацією. Яке з поданих речень є риторичним?
2. Зробіть письмовий синтаксичний розбір двох поданих речень (на вибір).
03.11
1. Пригадай!
2. Попрацюйте з підручником! Прочитайте уважно теоретичний матеріал на с. 68-69, 72-73.
3. Виконайте тренувальні вправи(1,2,3 на с.69; впр.1 на с.73).
Домашнє завдання: виконати вправу 4 на с. 69; вивчити правила.
07.11
Контроль аудіювання
ПОКЛИКАННЯ НА УРОК https://meet.google.com/itt-cjpz-oep
08.11, 09.11
Порядок слів у реченні. Інверсія. Поняття про активний і пасивний звороти
1. Ще раз уважно прочитайте правила(с.68 - 69; 72-75).
2. Виконайте тренувальну вправу.
Домашнє завдання: с.70, впр. 59(усно), с.77, завд. 2 (письмово).
10.11
Речення як комунікативна одиниця. Тренувальні вправи
1. Пригадайте правила! § 23-28.
2. Виконайте тренувальні вправи.
Вправа 1
Складання діалогів дискусійного характеру
1. Уважно прочитайте матеріали статті О. Івіна.
Те, що називають загальним іменем «суперечка», має багато різновидів та варіантів.Наше мислення та використання нами мови є діалогічні за своєю природою Тому й існують такі основні форми з’ясування слушності, правильності уявлень, як діалог, дискусія, полеміка.
Вести діалог, дискутувати або полемізувати – означає вибрати конкретну форму для обговорення якогось явища чи предмета. Вибір форми залежить від багатьох конкретних обставин. Кожна з них і не гірша, і не краща, кожна доречна у свій час.
У діалозі яскравіше, ніж у полеміці виражено момент згоди учасників ( хоч і згода багата на різновиди й відтінки ).
Дискусія – одна з найважливіших форм комунікації, тобто спілкування. Це метод розв’язання суперечливих проблем і своєрідний спосіб пізнання. Вона дає змогу зрозуміти те, що не повністю чітким і ще не знайшло переконливого обґрунтування. Якщо навіть учасники дискусії не доходять згоди, вони, поза сумнівом, починають краще розуміти одне одного.
Мета дискусії – досягнення певної міри згоди її учасників щодо дискутованої тези. Засоби, що використовуються в дискусії, як правило, визначаються всіма учасниками дискусії.
Полеміка багато в чому подібна до дискусії, проте істотно відрізняється від неї метою й засобами.
Мета полеміки – не досягнення згоди, а перемога над протилежною стороною, ствердження власної точки зору. Засоби використовуються будь-які.
Саме розбіжність мети, засобів дискусії та полеміки пояснює те, що протилежна сторона в дискусії звичайно зветься «опонентом», а в полеміці – «супротивником». Полеміку можна порівняти з воєнними діями, тоді як дискусія подібна до военної гри.
У реальному житті елементи дискусії та полеміки найчастіше переплітаються. То дискусія, ставши бурхливою, переростає в полеміку («опонент» перетворюється на «супротивника»), то полеміка стає спокійнішою, схожою на дискусію (замість «супротивника» з’являється « шановний опонент »).
Смак до дискусії й полеміки, до аргументованої, коректної суперечки слід у собі виховувати.
Необхідно пам’ятати: головним у будь-якій суперечці є досягнення істини й злагоди. У суперечці народжується істина (За О. Івіним).
-Пригадайте основні правила спілкування.
-Пригадайте прислів’я, які уособлюють погляди народу на культуру спілкування.
2. Опрацюйте основні правила ведення суперечки.
1.Перед тим як встрявати в суперечку, подумай, чи достатньо ти обізнаний з цим питанням.
2.Зрозумій співрозмовника, розберись, що він висуває, з’ясуй мету суперечки.
3.Уточни поняття, терміни, які вживаються в суперечці.
4.Визнач, з чим саме ти згодний.
5.Підбери докази, накресли план доведення, аргументуй свій погляд.
6.Критикуй думку, а не людину, чка її висловила.
7.Поважай співрозмовника, оціни правильно його позитивні якості.
8.Умій слухати й стежити за ходом суперечки.
9.Пам’ятай, що в науковій суперечці головне – пошук і знаходження істини, а не висміювання противника.
10. Підбий підсумок. З’ясуй позитивні результати суперечки для себе, опонента та зроби відповідні висновки.
11.Не забувай і про поради мудрих: «Ясність – головне достоїнство мови» (Аристотель), «Говорити все, що набіжить на язик, безглуздо» (Ян Амос Коменський ), «Слово, що йде від серця, завжди проникає в серце» (Нізамі), «Язик довгий у того, чиї докази короткі» (Прислів’я) ( За Б. Митюровим ).
3. Складіть діалог за поданим описом ситуації й інструкцією.
1.Учні вітаються.
2.Обмінюються репліками про те, хто чим займається у вільний час.
3.Говорять про те, як треба проводити вільний час. Можливі протилежні думки : свій вільний час треба проводити цілеспрямовано, з користю для себе й оточуючих ; вільний час – це особистий час, його можна проводити, як душі заманеться, навіть якщо цілий день дивитися телебачення, бо це відпочинок.
4.Доводять свої точки зору за допомогою аргументів і фактів.
5.Доходять спільного висновку : треба раціонально використовувати свій вільний час, знаходячи місце і для корисної праці, і для відпочинку.
6.Складання діалогу за опорними словами на тему «Чи потрібно займатися ранковою зарядкою»
Опорні слова: 1- зайва трата часу, це не так важливо сьогодні, не до вподоби, немає ніякої користі, це вже не модно; 2 – допомогає розігнати сонливість і поганий настрій, відчуваєш, як зникає млявість, тіло стає сильним і вправним, водні процедури освіжають, відчуваєш прилив енергії, настрою, заряджає бадьорістю на цілий день.
Домашнє завдання: скласти діалог дискусійного характеру на тему «Чи можуть електронні носії інформації повністю витіснити друковану книжку?» (письмово).
17.11
Двоскладне просте речення. Структурні особливості простого речення. Підмет. Способи вираження підмета
1. Пригадайте!
2. Уважно прочитайте параграф 30-31.
3. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 1, 3 усно, а 2, 4, 6, 8 - письмово.
Способи вираження присудка. Простий і складений присудок
1. Перегляньте відеопояснення.
2. Попрацюйте з підручником! Виконайте тренувальні вправи( 3 на с.86, 7 на с.87, 2 на с.90).
Визначити в реченнях граматичні основи. З’сувати вид присудка. Якою частиною мови виражено іменні частини присудків?
І. Був мисливцем той добрий дідок. (П.Воронько.) Був я колись струнким і чорнобровим. (В.Сосюра.) У Марії хата була збудована по-новому. (І.Сенченко.) Повітря було чисте, прозоре. (Панас Мирний.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.) Я весь був зачудований. (П.Тичина.) Я ніколи не був шантажистом, паразитом, хвальком, брехуном. (Олександр Олесь.) Ми були з ним уже не друзі, але ще не були вороги. (В.Симоненко.)
23.11
Складний присудок. Тренувальні вправи
1. Перегляньте навчальне відео.
Спишіть речення, підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.
Домашнє завдання.
Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені слова. Підкреслити граматичні основи речень.
У жнива будь скупіший на слова. Ремісник злиднем не стане. Від стусанів осел ... не стане. У сусіда й каченя здається ... . Порожня діжка ... не стане. У каламутній річці ... стане кожний. Будь ... у змаганні, а не в байдикуванні. Від порядку ... не станеш. Будь добрим слухачем, то будеш добрим ... .
Для довідок. Конем. Індиком. Бубном. Рибалкою. Першим. Гультяєм. Оповідачем.
Розвиток мовлення. Контрольний письмовий твір-опис місцевості (міста, села) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі
На уроках розвитку мовлення ми з вами працювали із текстами, що містили опис. Сьогодні ж ви самостійно будете творити твір-опис.Письмова робота має свої особливості. Обдумується кожна фраза, кожне слово, можна замінити невдалий вислів більш правильним і точним, закреслити вже написане й написати нове висловлювання, перечитати цілу роботу, зробити будь-які виправлення. Речення в писемному мовленні повинні бути закінченими, розміщуватися в логічній послідовності, різних видів – прості (поширені й непоширені, ускладнені), складні, різні за метою висловлювання.
Пригадаймо, що таке опис.
1. Віднови речення.
Опис – це зв’язний ________ , який дає ___________ зображення основних ______ явища, особи чи __________.
(Опис – це зв’язний текст , який дає словесне зображення основних ознак явища чи предмета.)
2.Пригадай! Зверни увагу на пам'ятку!
- Які ще типи мовлення вам відомі? (Роздум, розповідь)
- Чи завжди ці типи мовлення зустрічаються у чистому вигляді? (Ні)
- Скільки основних частин має будь-який твір ? (Три: загальне враження від побаченого, опис найважливіших частин ( у певній послідовності)висновок)
- У яких стилях мовлення використовується опис місцевості?( В художньому, науковому)
Твір-опис місцевості – це зв'язний текст, який дає словесне зображення основних ознак міста, села, вулиці, подвір’я, площі.
Щоб описати місцевість, потрібно вказати:
- де вона розташована;
- історичні відомості, пов’язані з нею;
- предмети (об’єкти), які є в цій місцевості.
Отже, складовими опису місцевості є опис місця й описи окремих предметів, які на цьому місці розташовані.
ПАМ’ЯТКА Як працювати над твором-описом у художньому стилі |
|
1. Пам’ятайте: опис складається з таких частин: загальне враження, повідомлення окремих деталей, вказівка на їх місце розташування й ознаки, висновок. 2. Доберіть яскравий заголовок. 3. Спочатку визначте, які предмети (особливості) місцевості ви хотіли б виділити в описі; далі доберіть дієслова (у художньому стилі), які вказують на розташування. Пам’ятайте, що всі дієслова повинні вживатися в одному часі. 4. Використовуйте слова і словосполучення на позначення місця розташування об’єктів опису місцевості: прямо переді мною, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі, зліва, справа та ін. 5. Доберіть до визначених предметів характерні для них ознаки. Доречно використовувати художні засоби – епітети, порівняння – для увиразнення мовлення. 6. Використовуючи дібрані слова і словосполучення, складіть опис місцевості. 7. Доповніть висловлювання описом природи. |
3.Мовленнєве завдання.
Уявіть ситуацію: до вас у школу приїхали гості з іншого міста (країни). Ви хочете ознайомити їх із рідним містом (селом), його природними умовами, історичними пам’ятками та ін. підготуйте екскурсійну розповідь у художньому стилі у вигляді прогулянки по вашому населеному пункті з описом місцевості.
Орієнтовний план
I. Вступна частина.
1. Моє місто(село) — частина країни.
2. Історія виникнення назви.
II. Основна частина. Опис міста(села).
1. Історія міста(села).
2. Місце розташування і розміри.
3. Будинки, магазини, підприємства, установи.
4. Власний будинок.
5. Пам’ятки історії та культури.
6. Місця відпочинку.
7. Тротуари та проїжджа частина.
8. Озеленення.
9. Як змінилося місто(село) останнім часом.
10.Місто(село) вдень і ввечері (у різні пори року).
III. Висновки.
1. За що я люблю своє місто(село).
2. Що, на мій погляд, можна (треба) вдосконалити, змінити?
4. Напишіть твір-опис на тему "Моє рідне місто(село)".
Домашнє завдання: дописати твір, уважно прочитати написане, відредагувати, надіслати на електронну адресу forworkdenysiyk@gmail.com для перевірки.
29.11
Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення
1. Перегляньте відеопояснення або уважно прочитайте правила у підручнику(на сторінці 90-91).
30.11
Зв'язок простого і складеного присудка з підметом. Погодження граматичних форм підмета і присудка
1. Уважно прочитайте теоретичний матеріал.
- в однині, коли увагу зосереджено на кількості виконавців;
- у множині, коли увагу зосереджено на назві виконавців або дії, яку вони виконують.
Двоє альпіністів піднялися на вершину Евересту (акцент на дії).
- Прочитайте крилаті вислови. Поставте, де потрібно, тире між підметом та присудком.
- У наведених реченнях узгодьте підмет з присудком. Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання (https://learningapps.org/watch?v=pzawu5y2k20 ), щоб відкрити вправу.
- Оберіть форму узгодження в числі присудка з однорідними підметами.
1. Пунктуаційний практикум.
Спишіть текст, розставляючи
пропущені розділові знаки. Підкресліть головні члени речення.
Мудрість це розум, поєднаний із
добротою. Розум без доброти лукавство. Лукавство ж поступово чахне й неодмінно
рано
чи пізно обертається проти самого
хитруна. Тому хитрість змушена ховатися. Мудрість же відкрита й надійна. Вона
не обманює інших і насамперед саму мудру людину. Мудрість
дає людині добре ім’я міцне щастя надійне довголітнє а також спокійне сумління, яке на старість коштовніше за все (За Д.Лихачовим).
2.Дослідження-трансформація
Перебудуйте речення так, щоб між
підметом і присудком потрібно було поставити тире. Порівняйте спосіб вираження присудків
у реченнях.
q Дружба
належить до могутнього й невичерпного джерела доблесті, мужності й стійкості.
q До
найголовнішого в людській дружбі належить відданість високому, ідеальному.
q Дружба
є моральним збагаченням людини.
q Дружбою
можна назвати віру в людину, вимогливість до неї (В. Сухомлинський).
q Добро і зло нині належать до моральних
категорій, у яких дається позитивна й негативна оцінка людям, явищам, подіям
тощо (В. Ковальчук).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Другорядні члени речення.Додаток.Прямі і непрямі додатки, способи вираження їх
1. Попрацюйте з підручником! Уважно прочитайте правила(§43-44).
2. Виконайте вправу 1 на с.109 усно, а 2 та 3 на с.111 - письмово.
Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 7 на с.111.
Усний твір-роздум на морально-етичну тему
Перегляньте відео ТУТ
Твір-роздум — це текст, у якому в логічній послідовності викладено думки, міркування і висновки. В основі творів-роздумів на морально-етичну тему — проблеми моралі.
На що опирається мораль Кожен знає: закон спирається на силу влади, на примус. А от на що спирається мораль? Мораль суспільства в цілому і мораль кожного з нас? Будь сучасним Бути сучасним — не обов'язково бути "модним" у компанії, в якій ти часто буваєш. 08.12 Узгоджені й неузгоджені означення. Способи вираження їх. Розмежування неузгоджених означень і приіменних додатків 1. Перегляньте коротеньке відеопояснення. Уважно прочитайте правила на с.96-97.
3. Зверни увагу! Розмежування неузгоджених означень і приіменних додатків! Домашнє завдання: вивчити правила(§37-38), виконати вправу 9(1) на с.100. 12.12 Прикладка як різновид означення. Написання прикладок 1.Перегляньте відеопояснення. 2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 2, 3, 4 на ст.102-103. Домашнє завдання: вивчити правила(§39-40). 13.12 Типи обставин за значенням. Способи вираження їх Перегляньте відеоурок, виконайте запропоновані вправи. Домашнє завдання: вивчити правила(§45-46), вправа 2. 14.12 Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами Перегляньте відеоурок та ознайомтеся з теоретичним матеріалом. Порівняльний зворот характеризує предмети, дії, ознаки через порівняння, зіставлення їх з іншими предметами, діями, ознаками. Порівняльний зворот збагачує мовлення, увиразнює образи, допомагає чіткіше висловити думку. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою порівняльних сполучників мов, мовби, немовби, наче, неначе, ніби, нібито, як, буцім тощо. Порівняльний зворот є одним членом речення й переважно виконує синтаксичну роль обставини способу дії, хоча може бути й означенням, і додатком, і присудком. Приклад: Він лежав горілиць і втопив очі в темно-синій намет неба, неначе витканий з чорно-синього шовку (І. Нечуй-Левицький). В гущавині поміж старі папороті зеленіли, наче заячі вушка, два зелені листочки (Дніпрова Чайка). Свіжий перший сніг укрив долини ніби тонким дорогим полотном (І. Нечуй-Левицький). На пригорку стояв собор святого Юра, пануючи над усім містом, і неначе оглядав з гори своїми рясними банями та вікнами те безладдя (І. Нечуй-Левицький). Виділення зворотів. Кома ставиться В усному мовленні порівняльний зворот виділяється інтонаційно, а на письмі — комами. Якщо зворот стоїть у середині речення, то коми ставимо з обох боків. Приклад: Зорі мигтіли, як перед дощем (О. Гончар). І підходить товариш до мене, мов дитину, під руку бере… (В. Сосюра). Виділяються комами порівняльні звороти як звичайно, як і раніше, як навмисне, як правило, як виняток, як один. Приклад: Як правило, ночі у вересні вже прохолодні. Кома не ставиться Не відокремлюємо порівняльний зворот у таких випадках:
Зверни увагу! Порівняльний зворот не слід плутати з прикладкою зі словом як, яка на письмі комою не виділяється. У реченні Катерина Білокур як художниця відома в усьому світі сполучення «як художниця» не є порівняльним зворотом, бо Катерина Білокур не порівнюється з художницею — вона є художницею. Мова йде про Катерину Білокур у ролі художниці, отже, це прикладка. Домашнє завдання: підготуватись до контрольної роботи, повторити § 37-46. 15.12 Контрольна робота з теми "Другорядні члени речення" (завдання у навчальному чаті(viber)) 19.12 Тренувальні вправи. Узгоджені й неузгоджені означення. Способи вираження їх Гра «Добери антонім» Допишіть пропущені в другій частині прислів'їв антонімічні означення. З рівних дерев будують хати, а ... — у печі палять. З малої хмари ... дощ буває. Білі ручки ... роботи не люблять. Щире слово — теплий промінь, ... слово — гострий ніж у серце. Порожня бочка гучить, а ... мовчить. Передні колеса кінь везе, а ... — самі котяться. Довідка: криві, великий, чорної, зле, повна, задні. Розподільний диктант Запишіть словосполучення, розподіляючи їх у два стовпчики залежно від того, яке в них означення: 1) узгоджене; 2) неузгоджене. Інший випадок, п’ятий день, шафа для книг, зелений масив, марна спроба, написаний лист, хлопець в окулярах, статечна поведінка, сніг з дощем, одяг захисного кольору, гілка дерева, щира правда, шапка набакир, сила вітру, тихий звук, червоний олівець, гарний хлопець, наказ вийти. 20.12,21.12 Тренувальні вправи Вправа 1. Перепишіть
текст, підкресліть додатки та означення. Усно їх
охарактеризуйте.
Плине ущерть налита світлом ріка.
Розсунула очерети, розлилася привільно, відтворює саму широчінь і сяйво неба, з
усім живим спілкується своєю безмовною мовою... Тут я впадаю у Світовий океан.
З цими очеретами прощаюсь, що, як єгипетські папіруси, вбирають у себе щедрі
тайнощі Світла... Прощаюся з прикордонною вишкою, що височить в очеретах, і
прикордонник молодий там чатує з біноклем угорі... Цей день чатує, залитий
потопом світла, і маревну тишу верб, і безконтрольний політ птаха понад усі
межові знаки... Йду, зникаю своїми прісними водами у Світовім океані. Він
поглинає мене, одну з безлічі рік, щоб уподібнити собі, розчинити у синіх своїх
безмежжях. А чи так уже й безслідно зникаю? Не позначусь хіба — хоч певною
мірою — на складі його ж власних вод, на мірі її солоності, на рівні його
берегів, на самому характері Океану? Ріка рівнин і гір ще довго тектиме й там,
серед моря, далеко буде видно серед морської блакиті течію рудої річкової води,
вона й там ще довго зберігатиме свою річкову природу — і прісноту джерел, і
колір гірських та долинних ґрунтів, і внутрішній рух життя... Вода серед води —
вже в цьому одвічнім єднанні гирла ріки з океаном (О. Гончар). Вправа 2. Випишіть обставини, згрупувавши їх за
значенням (місця, часу, причини, мети тощо).
1. Човен то здіймався високо, то спускався низько, м’яко і лагідно
перебираючись з хвилі на хвилю (Леся Українка). 2. Дрібні хвилі зливались докупи
і, мов брили зеленуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на
пісок і розбивались на білу піну (М. Коцюбинський). 3. У відчинених дверях
досвітнім павутинням вигойдувався дим, а назустріч йому пробивався такий
сонячний пилок, наче він творився в цору яблуневих відцвітань (М. Стельмах). 4.
Не погасло ще на заході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві
далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря (С.
Воскрекасенко). 5. Обабіч вузенької доріжки чорніли ріллі, зеленіла озимина, і
по ній тіні легеньких хмаринок нечутно гасали, мов бавились (А. Головко). 6.
Капітан стояв біля стернового, раз у раз припадав до великого бінокля і
командував, куди повертати стерно (М. Трублаїні). 7. На сході одразу якимсь
чародійним помахом розгонисто вимальовувалась сонячна крона, і кілька хмаринок
стали оздобою в її промінцях (М. Стельмах). 8. А Яшко сів у нього в ногах і
дивився задумано у двері на леваду, де бігали тіні поміж дерев, як у хованки з
місяцем грали (А. Головко). 9. На світанку вона притиснула одну дитину до
грудей, а другу взяла за руку і поза селом рушила назустріч Якимові (П. Панч).
10. Раз у раз Черниш зупинявся перепочити, тримаючись за скелю руками і ногами
(О. Гончар). Виконайте інтерактивні вправи👇 3.Головні та другорядні члени речення 22.12 Повторення та узагальнення вивченого 1. Теоретична розминка. - Дати відповіді на запитання й виконати завдання. 1. На що вказує означення? Які види означень ви знаєте? Навести приклади. 2. Як називається образне означення в художньому мовленні? Яка його стилістична роль? Відповідь проілюструвати прикладами. 3. Чому, на вашу думку, прикладка є різновидом означенням? Назвати основні правила правопису прикладок. 4. Що таке додаток? Як відрізнити прямий додаток від непрямого? 5. Які види обставин вам відомі? Чим вони виражаються, на які запитання відповідають? 6. Яким членом речення виступає порівняльний зворот? 7. Які другорядні члени речення можуть належати до групи підмета і до групи присудка, а які — лише до групи присудка? Довести це на прикладах. 2. Відновіть прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки. Дайте повну характеристику обставин: ЗРАЗОК: Добре діло твори сміло (обставина способу дії, прислівник). Доброму … добре. Добре … пам’ятається. Правда і … не втоне. Кривда людська … вилазить. Довідка: довго, сміло, в морі, боком, скрізь. 3. Змоделюйте прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з другої колонки. Запишіть вислови, ставлячи означення у відповідній граматичній формі. Дайте характеристику означень. ЗРАЗОК: Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту.
4.Переписати, знімаючи риску. Визначити в реченнях додатки, дати їм характеристику. Людина звикає до слави. (непрямий, прийменник з іменником) Людина звикa до обставин. До злої, тяжкої не/дуги поволі людина звика. А тільки ж не/може людина змиритись із рабством жорстоким. До хитрої правди-не/правди людська не/звикає душа. 09.01 Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка. Означено-особове речення, вираження головного члена в ньому 1. Перегляньте відеопояснення або опрацюйте теоретичний матеріал у підручнику (§48-49). 2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 1, 3(с.122), 6, 7(с.124). Домашнє завдання: вивчити правила(§ 48-49), виконати вправу 9 на с.125 (1 частину усно, а 2 - письмово). 10.01. Неозначено-особове речення, вираження головного члена в ньому 1. Перегляньте відеопояснення або опрацюйте теоретичний матеріал на с.126. 2. Виконайте тренувальні вправи:1, 2, 3(с.126-127). Домашнє завдання: вивчити правила(с.126), виконати вправу 4 на с.127. 11.01 Усний вибірковий переказ тексту з елементами опису пам'яток історії та культури Попрацюйте з підручником! Опрацюйте §47. Виконайте 1 та 2 вправу (усі завдання). 12.01 Узагальнено-особове речення, вираження головного члена в ньому
Домашнє завдання: вивчити правила(с.127), виконати вправу 9(1) на с.130. 16.01 Безособові речення Перегляньте відеопояснення. Виконайте запропоновані вправи, поставивши відео на паузу. Домашнє завдання: повторити правила, підготуватися до самостійної роботи. 17.01 Інфінітивні речення 1. Самостійна робота. Пройдіть тестування, перейшовши за покликанням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1328302 2.Попрацюйте з підручником! Уважно прочитайте правила на с.135. Виконайте вправу 6, 7 та 8 на с.136-137. Домашнє завдання: вивчити правила(§53-54), виконати вправу 9(1) на с.137. 18.01, 19.01 Урок мовленнєвого розвитку. Контрольний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії та культури в публіцистичному стилі (У РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ) ПОКЛИКАННЯ НА ВІДЕОЗУСТРІЧ https://meet.google.com/itt-cjpz-oep Домашнє завдання: перевірити текст, відредагувати(за потреби) та надіслати на електронну адресу forworkdenysiyk@gmail.com 23.01 Дієслівні односкладні речення. Тренувальні вправи Клоуз-тести. Пригадай! (усно) 1. За складом граматичної основи речення бувають … 2. Двоскладними називають речення … 3. Односкладними називають речення… 4. Односкладні речення поділяються на два види: … А) … Б) … 5. Односкладні речення з головним членом-присудком – це: А) … Б) … В) … Г) …
6. Односкладні речення з головним членом-підметом – це … 2.Нумо практикувати! Перепишіть речення, вкажіть у дужках види односкладних речень. 1.Україно! Плачу слізьми над тобою (Л.Українка). 2. Лови летючу мить життя! Чаруй, хмілій, впивайся…(О.Олесь). 3. А в степу весняніє, весняніє (О.Гончар). 4. Які степи! (М. Коцюбинський). 5. Аж ось і тин (А. Тесленко). 6.Мене почнуть шукати по різних місцях (М. Коцюбинський). 7.Не звикай утертими шляхами йти за другим сміло, як у дим (І. Франко). 8. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим (Нар. тв.). 9. На вільне слово ковано кайдани (Л.Українка). 10. З ним були ввічливі. 11. Йому було страшенно жарко (В. Винниченко). 12. Вір своїм очам, а не чужим речам
(Нар. тв.). 13. Біля річки розкинулось мальовниче село Вишеньки. 14. Сніг і вітер, ніч зимова (В. Сосюра). Пошук-моделювання. Завдання. 1.Виправити помилки, спричинені наявністю зайвого
слова. 2.Виправлені речення спробуйте перебудувати на
односкладні та визначити їх вид . Зразок: Великдень я святкував на дачі у колеги – Великдень святкував на дачі у колеги. 1)Великдень я святкував на дачі у колеги по роботі. 2) Близнята були так схожі, що навіть батьки ледве розрізняли
їх одне від одного. 3) Кожний літературний персонаж має свої індивідуальні
риси. 4) Гуманізм і людяність – найголовніші риси героїв Олеся Гончара. 5)
Дайте повідомлення в газету про вільні вакансії. 6) Ми пам’ятаємо і не
забуваємо ваші поради.
Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал за темою «Односкладні речення». Використовуючи односкладні речення, скласти розповідь про звичаї і традиції, яких дотримується ваша родина. 24.01 Односкладні речення з головним членом, співвідносним із підметом Перегляньте відеопояснення. Виконайте запропоновані вправи, поставивши відео на паузу. Домашнє завдання: вивчити правила. 25.01 Поширені й непоширені односкладні речення 1.Пригадайте! 2. Напишіть мінітвір на тему: "Святкування Різдва в моїй родині". Використайте поширені й непоширені речення. 26.01 УМР. Конспектування як різновид стислого переказу 1. Перегляньте відеопояснення. 2. Попрацюйте з підручником! Виконайте впр. 3 на с.246. 30.01 Повні й неповні речення 1. Перегляньте навчальне відео. 2. Попрацюйте з підручником! Виконайте впр. 1 - 4 на с.146-147. Домашнє завдання: вивчити правила(§58-59), підготуватись до с.р. 31.01 Самостійна робота(тестування) Домашнє завдання: повторити правила. 01.02 Умови вживання неповних речень. Еліптичні речення Перегляньте відеопояснення. Виконайте запропоновані вправи, поставивши відео на паузу. Домашнє завдання: повторити правила(§58-59), впр. 9(2) на с.149. 02.02 Читання мовчки Уважно прочитайте текст, перейшовши за покликанням(двічі). Виконайте завдання, які подані після тексту. Здійсніть самоперевірку. 06.02 Тире в неповних реченнях. Поняття про слова-речення 1.Пригадайте правила. Виконайте тренувальні вправи, перейшовши за покликанням 2. Уважно прочитайте! Проаналізуйте! Запам'ятайте! 07.02 УМР.Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю (на основі прослуханих радіо- і телепередач) Ознайомтесь із завданнями НАТИСНИ ТУТ Виконуємо у своїх робочих зошитах. 08.02 Тренувальні вправи 1.Лінгвістичний лабіринт. Увідповідніть види односкладних речень із
прикладами
2. Прочитайте
текст. Виконайте завдання після нього. 1.Слово.
Мова. Скарб. 2. Вивчай інші мови. 3. Це дасть змогу оволодіти ключами до
скарбниць духовності інших народів. 4. Також об'єктивно оцінити свою мову. 5.
Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання - відродження
української мови, державності, нації. 6. За нас цього ніхто не зробить. 7. Це
наш історичний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. 8.
Діймо! (І. Огієнко) 1. Односкладним є речення А перше Б друге В четверте Г п'яте 2. Восьме речення є А означено-особовим Б неозначено-особовим В узагальнено-особовим Г безособовим 3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні (тире) А другому Б третьому В четвертому Г п'ятому 4. Перше речення є А безособовим Б називним В неозначено-особовим Г означено-особовим 3. Прочитайте подані висловлювання. Розставте необхідні
розділові знаки. З'ясуйте, яку роль виконує тире в неповних реченнях 1. Від троянди пахощі, від
людини праця. 2. День хвалять увечері, вечір вранці. 3. Людина вмивається вранці, кішка увечері. 4. Не вчи орла літати, а рибу плавати. 5. Поле має очі, а ліс вуха.
6. Спочатку дерево у корінь
росте, а потім у крону. Домашнє завдання: підготуватись до к.р.(повторити §48-60). 09.02 Контрольна робота ПОКЛИКАННЯ НА УРОК https://meet.google.com/itt-cjpz-oep 13.02 УМР. Складання діалогу на основі прослуханої радіо- або телепередачі Американський психолог Дейл Карнегі, який досліджує шляхи сходження людей до успіху, писав, що про людину складається враження на основі чотирьох показників. Чи здогадуєтеся ви, про які показники мова? - Який вона має вигляд; - що вона робить; - як вона говорить; - що вона говорить. Отже на 50 % ставлення до людини у світі залежить від її мовлення. Пригадайте!
Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія). Установіть відповідність між характеристикою діалога та його метою.
Складіть діалог-обмін думками на тему "Моя улюблена радіо- /телепередача". 14.02, 15.02 Однорідні члени речення. Поширені й непоширені ОЧР, інтонація і сполучники сурядності 1. Уважно перегляньте відеопояснення або прочитайте правила у підручнику(§61-64). 2. Попрацюйте з підручником! Виконайте такі вправи:
Домашнє завдання: вивчити правила(§61-64), впр. 8 на с.163. 16.02 Речення з кількома рядами однорідних членів речення Перегляньте відеопояснення. Виконайте запропоновані вправи, поставивши відео на паузу. Домашнє завдання: повторити правила. 20.02 УМР. Виразне читання вголос текстів різних стилів Виконайте завдання, перейшовши за покликанням http://mova-zov.in.ua/2022/09/15/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-9-%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B5-%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81-%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2-%D1%80/ 21.02 Однорідні означення, відмінність їх від неоднорідних Перегляньте відеопояснення. Виконайте запропоновані вправи, поставивши відео на паузу. Домашнє завдання: вивчити правила(§66-67). 22.02 Однорідні й неоднорідні означення 1.Пригадайте правила (§66-67). 2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 2, 3 та 4 на с.168-169. Домашнє завдання: повторити правила(§66-67), впр. 6 на с.169. 23.02 Кома між однорідними членами 1.Перегляньте навчальне відео. 2. Виконайте тренувальні вправи.
однорідними членами і ставлячи потрібні розділові знаки. Весняний ліс стояв наповнений співом пташок. Світанкова зоря зійшла над землею. Спека висушила спраглі поля. Зимовий ранок привітав усіх снігом. Весна зігрівала все навкруги. Пшенична нива чекала на хліборобів. Літо видалося теплим.
Ані жарти / ані пісні / ані вигадки не розвеселили Марину. У лісі росли осики / ялинки / кедри. Зорі / планети / галактики / видавалися фантастичними. Зошити / підручники / олівці / знайшлися у Михайловій шафі. І гори / і долини / і моря здавалися маленькими з літака. Князь мав / ліси / пасовиська / селища / і золото / і срібло / і хутро.
Домашнє завдання: повторити правила. 27.02 Кома між однорідними членами.Тренувальні вправи 1. Пригадай! 2. Нумо практикувати! Вправа з ключем Випишіть словосполучення з неоднорідними
означеннями, потім з однорідними й поставте між ними коми. Знаний молодий поет, зніяковілий розгублений
хлопець, вічний глухий страх, нескінченний безмежний простір, привітний
лагідний голос, очманілий поранений кінь, холодна сира погода, довгий літній
день, обшморгана гола гілка, чиста прозора вода,столочена витоптана трава,
згідливий на все малий чоловічок, холодний осінній вечір, високі вкриті снігом
гори. У кожному словосполученні підкресліть другу
від початку букву. З цих прочитаєте закінчення вислову англійського письменника
Оскара Уайльда: «Це жахливо важка робота - …». Складіть речення з будь-якими
словосполученнями. Пунктуаційний практикум Спишіть
текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і
поясніть вивчені пунктограми й орфограми.
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони
летять нижче розпатланих обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки
далеких дзвонів. Дід говорить що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до
їхнього маяння прислухаюсь до їхнього співу і мені теж хочеться полетіти за
лебедями, тому й підіймаю руки наче крила. І радість і смуток і срібний
передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням. 28.02
|