8-Г(українська література)

Покликання на електронний підручник https://pidruchnyk.com.ua/795-avramenko-8-klas-ukrliteratura-2016.html


 01.11

Тарас Шевченко. Усвідомлення власної місії поета. "Мені однаково, чи буду"

Перегляньте відеоурок. Складіть "паспорт" вірша (рід, жанр, тема, ідея, цикл, рік написання).


Домашнє завдання: вивчити напам'ять один з віршів Шевченка(с.40-42). 

03.11
Урок виразного читання. Читання напам'ять творів Тараса Шевченка

1. Записати на відео читання напам'ять вірша та надіслати на вайбер.

2. Пригадати біографію Шевченка, вірші, які вивчали(с.37-44) та виконати тестові завдання, перейшовши за покликанням.


08.11

Леся Українка. Життя поетеси, її мужність і сила духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви. Тема гармонійного єднання людини з природою в поезії «Давня весна» 

1. Перегляньте документальний фільм або прочитайте відомості про життя і творчість Лесі Українки у підручнику(с.45-46). Ключові відомості запишіть у робочий зошит.

Із творчістю Лесі Українки ви зустрічаєтесь не вперше. Ще в початкових класах ви познайомилися з цією великою та мужньою поетесою. А сьогодні спробуймо познайомитись з нею ще ближче, наблизимося до часу та оточення Л. Українки. А пригадати її життєвий та творчий шлях я пропоную вам переглядом документального фільму. 


2. Зверніть увагу! 

Сьогодні на уроці ми розглянемо твір із циклу пісень Лесі Українки «Мелодії».

·        Пригадайте, що називається літературним циклом?

Цикл Лесі Українки «Мелодії» вперше вийшов друком у збірці «Думи і мрії» у Львові у 1899.  Цикл вміщує дванадцять творів написаних протягом 1893-1894 років.

·        Як ви вважаєте, чому цикл має таку назву?

·        З чим це пов’язано, на вашу думку?

·        Твори якої тематики можуть бути у циклі, об’єднаному таким заголовком?

Цикл «Мелодії» - це любовна, особиста лірика поетеси, в основі якої лежить музичний принцип. Сам заголовок вказує на важливу функцію музики, тяжіння автора до неї.

До циклу входять такі твори письменниці:

·        «Нічка тиха і темна була»

·        «Не співайте мені сеї пісні…»

·        «Горить моє серце, його запалила…»

·        «Знов весна і знов надії…»

·        «Дивлюсь я на яснії зорі…»

·        «Стояла я і слухала весну…»

·        «Хотіла б я піснею стати…»

·        «Перемога»

·        «До музи»

·        «То була тиха ніч чарівниця…»

·        «Давня весна»

·        «У чорную хмару зібралася туга моя…»

Кожна з поезій - переливи щиросердечного стану-настрою ліричного героя, зміни почуттів і переживань людини. Цікавим є те, що  зі зміною настрою змінюється й ритміко-інтонаційна структура вірша, з’являється нова поетична мелодія, де тремтливо звучить музика слова.

·        Подивіться уважно на назви творів циклу, які слова переважають у заголовках?

·        Як ви вважаєте, чому так творів письменниці мають у своїх назвах слово «весна»?

3. ЦЕ ЦІКАВО!

 Образ весни шанується в українців ще з часів язичництва. Я впевнена, ви пам’ятаєте, що коли ми розглядали усну народну творчість, то дослідили, що Весна вважалася духом, який дуже шанували і закликали, зустрічали її веснянками, випікали коржики у вигляді пташок, адже вірили, що Весна приносить із собою життя.

Образ весни у творчості Лесі Українки також особливий, і ця пора є однією із її найулюбленіших, адже надавала їх нових сил. Якщо прочитати лист Лесі Українки, написаний у квітні 1894 року в Києві, до дядька Михайла Драгоманова, , можна дізнатися таке:

«…Я звикла вірити в весну та літо, і мені думається, що вони мусять знов поправити Ваше здоров’я, що розстроїла зима. Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходить, а все більш лежала та думала, як то прийдеться їхати додому, коли тут ходити погано, а їздити ще й гірше. Дуже я було утомила свою ногу то ходінням, то писанням, то малюванням (мені шкодить, коли я сиджу за столом зігнувшись), а то й так перехід від зими до весни буває завжди для мене критичний.

Тепер, коли сонце пригріло як слід по-весняному і коли я покинула на який час все, окрім тільки англійської мови, то знов поправилась настільки, що і ходжу як слід і до роботи знов можу забиратись…»

·        Що нового ми дізнались про особистість Лесі Українки з листа?

·        Якими емоціями сповнений його зміст? Чому?

Поезія Лесі Українки «Давня весна» датується також, як і лист до Михайла Петровича Драгоманова 1894 роком, тому можемо зробити висновки, що писалися вони приблизно в один і той самий час. Давайте ознайомимось із текстом поезії та з’ясуємо, які настрої їй притаманні? Які її мотиви? Чи помітна у ньому постать самої поетеси?

4. Виразно прочитайте поезію Лесі Українки «Давня весна» на ст. 47-48.

* Теорія літератури

Мотив (фр. motif, від лат. moveo — рухаю) — тема ліричного твору, це повторюваний комплекс почуттів та ідей. 

5. Усно дайте відповіді на питання.

·        Якою постає весна у творі Лесі Українки?

·        Як її описано?

·        Які зорові образи постають у вашій уяві?

·        Які почуття викликає вона у ліричної героїні?

·        З чим це пов’язано?

·        Чому настрій героїні змінюється?

·        Що, на вашу думку, може символізувати яблунева гілка?

 В Українській флористичній символіці присутня і яблуня. Яблуня – втілення поміркованості, «золотої середини», щедрості й щирості, символізує також простоту і невибагливість: даючи більше від інших плодів, вона вимагає менше від інших догляду. А цвіт яблуні українські дівчата вплітали у свої віночки, а як вам відомо, кожен віночок мав свій зміст. Цвіт яблуні та вишні разом з калиною вплітали у вінок кохання та надії.

·        Чим є яблунева гілка для ліричної героїні?

·        Що ще подарувала їй весна?

·        Як про це говориться у творі?

·        Які образи, окрім зорових, наявні у творі?

·        Чому, на вашу думку, героїня говорить, що «весни такої не було й не буде»?

·        Чому ця весна особлива?

·        Чому, на вашу думку, поетеса назвала свій твір саме «Давня весна»?

·        Як ви вважаєте, чому Леся Українка написала таку поезію?

Домашнє завдання: заповнити літературний паспорт твору (письмово).  

Тема: 

Ідея: 

Мотиви: 

Жанр: 

Художні засоби:

Епітети: «весна весела, щедра, мила», «летіла хутко»...

Порівняння:  

Персоніфікація: «весна…промінням грала, сипала квітки,…летіла хутко»...

Антитеза: 



10.11

«Хотіла б я піснею стати...» – зразок ліричної мініатюри, романтичний спосіб вираження мрій та сподівань ліричної героїні

Є такі імена в українській літературі, які не потребують високих означень та епітетів, не потребують  королівських шат і дорогих діадем, бо вони супроводжують нас змалечку. Входять у наш світогляд, як сонце і залишаються у наших серцях як назва рідної Батьківщини. До таких імен і належить ім’я безсмертної Лесі Українки.

Пригадайте факти з біографії Лесі Українки за допомогою кроссенсу:


  • Пригадайте збірки з поезіями Лесі Українки («На крилах пісень» - 1893, «Думи і мрії» - 1899, «Відгуки» -1902р.)
  • До якої збірки входить поезія «Давня весна»? («Думи і мрії», цикл «Мелодії»)
От і поезія «Хотіла б я піснею стати…» також належить до збірки «Думи і мрії», цикл «Мелодії». Вперше поезія надрукована 1894 року в журналі «Зоря».

Дайте відповіді на питання(усно):

1.  Що таке пісня?   

2.  Які пісні ви знаєте?  

3.  Чи знаєте ви ліричні твори, які стали піснями?   

4.  Що виражає людина в пісні?

5.  Яке значення в житті Лесі Українки мала музика, пісня?  

Виразно прочитайте вірш

Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.

Запишіть у зошит ідейно-художній аналіз. Сформулюйте тему, ідею, визначте жанр, вид лірики. Дослідіть художні засоби.

Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять поезію Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати».

15.11

Ідея  вільної  творчості,  вільнолюбства  людини. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»)

1. Виразно прочитайте у підручнику поему "Давня казка".

2. Перегляньте відео. Ключові відомості запишіть у робочий зошит.


Домашнє завдання: складіть і запишіть у робочий зошит план порівняльної характеристики поета й Бертольда.

17.11

Леся Українка. «Давня казка». Проблематика твору. Порівняльна характеристика Поета і Бертольдо



22.11 
Контрольна робота


24.11

Урок позакласного читання. Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Марію Приймаченко (із серії «Життя видатних дітей») 

Усі ми родом з дитинства.

Антуан де Сент-Екзюпері

 

Важко бути майстром,

коли йдеться про власну душу.

Як часто людям бракує вогню –

аби увічнити те, що виліпили.

Анна Багряна

Уважно прочитайте епіграф.

– Поясніть, як ви розумієте афоризм французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері «Всі ми родом з дитинства»?

Видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері стверджував, що «всі ми родом з дитинства». Дорослі досягнення ґрунтуються на дитячих спогадах та мріях. Ті, кому пощастило вчасно виявити свій талант, щасливі та відомі всьому світові. Історії геніального дитинства із серії «Життя видатних дітей». можуть допомогти виявити саме той неповторний талант, що приведе до успіху.

Серія «Життя видатних дітей». нагадує колишню відому літературну серію «Життя видатних людей». Створена вона сучасними письменниками, лауреатами численних літературних конкурсів.

Видається з 2007 року.

Ознайомтесь з біографією письменниці.

Анна Багряна – літературний псевдонім української поетеси, прозаїка, драматурга, перекладача Ганни Юріївни Багрянцевої.

Ганна Багрянцева народилась 24 березня 1981року у Фастові Київської області. Батько Ганни – відомий літератор, видавець, журналіст Юрій Багрянцев. Рідна сестра Ганни Юріївни – Олена Багрянцева, письменниця, журналістка, громадська діячка. Чоловік – болгарський поет, драматург, перекладач, бард Димитр Христов. Мають донечку.

Дитячі роки пройшли в селищі Борова Фастівського району.

У 1989 році переїхала до Києва.

З 2010 року мешкає в м. Скоп’є (Республіка Македонія).

2004 року закінчила з відзнакою магістратуру Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність – українська мова та література).

З 2004 року член Національної спілки письменників України.

Працювала редактором телекомпанії «ЮАна», автором і ведучою телепрограми «Гармонія душі», старшим редактором Всесвітньої служби радіомовлення України, референтом з питань українознавства КУН, головним спеціалістом Національної спілки письменників України з роботи з молодими авторами, головним редактором часопису «Гранословіє».

2006-2008 рр. – голова Всеукраїнської ліги українських жінок.

2006-2009 рр. – секретар ради Національної спілки письменників України.

З 2010 р.– член Асоціації українських письменників.

З 2010 р.– член Слов’янської літературно-мистецької академії (Болгарія).

Член Комітету з Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

Перекладає з польської, болгарської, македонської, албанської та російської мов.

Творчість

Автор поетичних збірок: «Суцвіття слів» (2000), «Поміж бузкових снів» (2002), «Між богами і нами» (2005), «Мандрівка линвою» (2008), «Wysnij mnie… (Вимрій мене…)» (2008), «Інші лінії» (2009), «Замовляння із любові» (2011), «Котва за двама (Якір для двох)» (2011), «Ѓерѓеф (П’яльця)» (2012), «L'Ancre (Якір)» (2012), «Скитска дева (Скіфська діва)» (2012).

Прозові твори: роман «Етимологія крові» (2008), Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько (серія «Життя видатних дітей») (2010), роман-соната «Дивна така любов» (2010), «Толку необична љубов (Дивна така любов)» (2011), роман «Дошкуляка» (2012), «Казки з міського парку» (2014), «Ґеня (повість про Славу Стецько)» (2015), «Здійснені мрії» (2015).

Крім того, має більше десяти книг перекладів Елисавети Багряної, Димитра Христова, Інги Крукаускене, Разме Кумбароскі, Кіро Донева та інших.

За п’єсами та лібрето Анни Багряної поставлено вистави в Україні та Македонії.

Твори Анни Багряної перекладені польською, російською, англійською, французькою, болгарською, латиською, азербайджанською, естонською, вірменською, македонською, сербською, хорватською, албанською, литовською, естонською та іншими мовами.

Вона є учасником багатьох міжнародних літературних фестивалів.

На початку 2015 року Анна Багряна заявила про себе і як художник. Відкрила дві персональні виставки в Македонії – в Центрі культури ім. Братів Міладінових (м. Струга) та Культурному Центрі «Фенікс» (м. Скоп’є).

Має багато відзнак, нагород, премій.

2.     Прочитайте уривки із книги Анни Багряної, перейшовши за покликаннями.

Маленька Ляпутета (Дитинство Марії Заньковецької) 

Українська лицарка (Дитинство Олени Теліги) 

Квіти від жар-птиці (Дитинство Марії Приймаченко) 

Домашнє завданнянаписати твір-роздум на тему «Всі ми родом з дитинства».

 29.11

Володимир Сосюра. Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви творів. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини. «Любіть Україну!»

1. Попрацюйте з підручником! Уважно прочитайте біографію письменника на с.63-64.

2. Виразно прочитайте вірш «Любіть Україну!».

3. Перегляньте навчальне відео. 


4. Запишіть у робочий зошит тему вірша, ідею, вид лірики, художні засоби.

Домашнє завдання: вивчити напам'ять вірш "Любіть Україну!".

01.12

Володимир Сосюра. «Васильки» – взірець інтимної лірики. Щирість ліричного самовираження в поезії «Осінь» (“Облітають квіти, обриває вітер…”)

Сьогодні ми  перегорнемо ще одну сторінку творчості В. Сосюри, про якого О. Гончар писав«Голосом своїм, його задушевністю , теплотою, інтимністю, його знаменитим Сосюрівським тембром він таки ні на кого не схожий, він один».

У чому ж секрет такої несхожості, такої неповторності. Розгадати ці слова допоможе вивчення та опрацювання ідейно-художнього змісту поезій В. Сосюри.

Поезія В. М. Сосюри – це насамперед 2 любові поета до жінки й Вітчизни. Відтак головні струни Сосюриної ліри – інтимна й патріотична. У шахтарському місті зустрів Володимир своє перше кохання, пережив розчарування, зраду, багато хвилин насолоди.

Першою дружиною поета стала Віра Берзіна, з якою він зустрівся в Харкові 1922 року. Згодом у них народилося двоє синів – Олег і Микола.

 «Сонечко моє заповітне, Світло моє нескінченне… Моє життя, коли тебе зі мною нема, безбарвне, сіреньке і нудне. Без тебе – немає мене. Так я люблю і жалію тебе, кохана, що твій біль – мій біль, твої сльози – мої сльози, твоя радість – моя радість.  Мені нескінченно дорога кожна твоя клітина, все, з чого ти, - живе в мені… Моє серце б’ється лише для тебе. Іншої радості мені немає, як дарувати радість тобі, бачити, як щасливо сяють сині озера твоїх очей…  Душа моя рідна, навіки любима! Без тебе мої думки, як голі дерева, як торішнє листя під снігом… Для мене всі пісні інших поетів про любов звучать, як пісні про тебе. Із ними зливаються мої пісні, які живуть лише з тобою…»

  Ці рядки писав не юнак, їх писав Володимир Сосюра своїй дружині Марії на тридцять третьому році спільного життя. Володимиру Миколайовичу виповнилося 66, Марії – 54. Протягом усього життя Марія була для поета жіночим ідеалом, всепоглинаючою любов’ю і незмінною Музою, - і лише їй одній – всі найкращі поетові посвяти.

Володимир і Марія (Марія Данилова – друга дружина поета) познайомилися 9 березня 1931 року в день традиційного Шевченківського свята в театрі Донецька.

На третій день знайомства поет запропонував Марії одружитися. Це було кохання, яке вони провели через розлуку, страждання, відстань.

1. Перегляньте відео. Запишіть у зошит літературний паспорт.

2. Виразно прочитайте вірші у підручнику(с.68).

3. Зверніть увагу на рубрику "Теорія літератури"(с.69). Визначення випишіть у зошит та вивчіть.

Домашнє завдання: дати відповіді на питання(4, 5, 7, 9, 10 на с.69-70).

06.12

Володимир Підпалий. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом («…Бачиш: між трав зелених…»). Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»)

1. Попрацюйте з підручником! Ознайомтесь з біографією письменника на с.71.

2. Виразно прочитайте вірші на с. 72, 73.

3. Перегляньте відео, виконайте запропоновані завдання. Літературний паспорт віршів запишіть у робочий зошит. 

08.12

Василь Голобородько. Самобутня постать поета в українській літературі. Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»)


1. Ознайомтесь із біографією письменника.

Василь Іванович Голобородько - сучасний український поет.

Лауреат премії їм. В. Симоненка (1988) та Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994).

Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. У 1963 році закінчив середню школу-інтернат.

У 1964 вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967.

Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.

Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в республіканській пресі з’явилося кілька добірок віршів.

Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.

Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не друкували в Україні. У 1968–1970 роках перебував на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному селі.

1988 — Голобородька прийняли до Спілки письменників України.

2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Найвідоміші твори: поетичні збірки «Летюче віконце», «Зелен день», «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві», «Слова у вишиваних сорочках».

Василь Іванович Голобородько народився у 1945 р. за місяць до закінчення Другої світової війни, найжорстокішої в історії людства. Поет пише: «Моє дитинство припало па післявоєнні роки, але запам'яталися не ті, найтяжчі, щонайближчі до закінчення війни, а ті, коли люди вже стали жити заможніше й з їхніх очей зник отой характерний полиск голоду, що так нівечить образ гарного обличчя».

Розповідаючи про своє дитинство, письменник згадує все найкраще й найцікавіше, що відбувалося в його житті.

«Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покутя1, я сипав із жмені пшеничне зерно її промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати. З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей та жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх.

Уже як ходив до школи (школа в нашому селі на той час була семирічною та українськомовною), то з однолітками ходив колядувати. Але вже так, ніби переступаючи межу забороненого, бо вже в школі обов'язково нагадають перед усіма учнями тих, хто ходив колядувати. Здається, недовго й протримався той давній звичай після нашого колядування. Умер той звичай...»

Були часи, коли в Україні влада не поважала народних традицій і обрядів сивої давнини. Натомість поет зберігає їхню казковість і таємничість у своїй самобутній поезії, адже віками, з покоління в покоління, народ передавав свою історію й культуру через пісню, казку й обряд. Тому фольклорний струмінь у поезії В. Голобородька особливо відчутний. Прочитайте твори поета й насолодіться їхньою чистотою, образністю й мудрістю.

Василь Іванович Голобородько і зараз дуже переживає за долю нашої держави. Це виражає у своїх поезіях.

Проживав у Адріанополі, а близько 2004 року перебрався до Луганська. Через бойові дії на Сході України в 2014 році став вимушеним переселенцем. Було навіть таке, що поет мало не став безхатьком. Прихисток йому надав один із Центрів творчості спілки письменників України в Ірпіні.


2. Ідейно-художній аналіз поезії В. Голобородька «З дитинства: дощ» («Я вплетений ...»).


Виразно прочитайте вірш.


Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах,
уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,
уплетена річка, наче блакитна стрічка в
дівочу косу,
уплетена череда корів, що спочивають на
тирлі.
А хмара плете і плете
зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.
Але усім тепло,
усі знають: дощ перестане,
і хто напасеться, хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, наповнену теплом, як гніздо.



*Поезія «З дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки») датована 1963 роком, тобто написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має свій особливий стиль письма.

Запиши! Запам'ятай!

Прочитавши вірш В. Голобородька «З дитинства: дощ», ви, напевно, помітили, що він суттєво відрізняється від прочитаних вами раніше поетичних творів. І не дивно, бо цей вірш вільний. Що означає вільний? Передусім згадаймо, що таке рима.

Рима — це співзвучне закінчення у віршових рядках. Саме такої співзвучності у творі В. Голобородька немає. Отже, сформулюймо визначення.

Вільний вірш — це поезія з неримованими рядками. Вільний вірш також назива-ють верлібром, хоча є літературознавці, які вкладають різний зміст у ці терміни.

Докладніше про них ви дізнаєтеся в 11 класі.


Перегляньте відеопояснення. Ключові моменти занотуйте.




13.12

Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти віршів В.Голобородька. «Наша мова», «Теплі слова»

 

У свій час поет Микола Вінграновський писав: “Я ніколи не писав би про верлібр,.. якби не вірші В. Голобородька…Тут починається те, чого ти давно чекав, на що сподівався, ревниво ловив себе на думці: а що як не буде, а що як не народиться, а що як не вийде?.. І тут раптом: з кожного вірша на тебе спокійно дивиться поет. Стоїть і дивиться. А з-за його плеча, зіпершись підборіддям на його плече, виглядає його світ. І все. Більш нічого. Світ, поет і його слово. Хоча й написане тим самим верлібром!.. У Голобородька верлібр лише “зверху”. Насправді ж це органічна йому, його природна поетична стихія, висловлена в такий спосіб. З кожним і в кожному вірші В. Голобородька іде чи лежить, пливе чи летить та дорогоцінна образна потужність, і щем, і міра, і вишуканість, і дисципліна слова – словом, все те, що ми звемо поезією істинною, суть і дорога якої – самовідтворює поет і його час. А справжній поет – він завжди іде від свого народу. Його духовна адреса – його народ.

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомитися з поезіями В. Голобородька, у яких постає образ самого автора – “натури спостережливої,.. доброї і вимогливої до себе людини, яка бере в руки перо лише тоді, коли воно само береться. Через те, мабуть, про кого і про що не були б у нього вірші, вони підсвітлені чесним співпереживанням, трепетним ставленням автора до того, що він зважується написати. Цього разу це вірші про мову.

Перегляньте відео. Виконайте запропоновані завдання.


Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за творчістю В.Сосюри, В.Підпалого, В.Голобородька.

15.12

Контрольна робота за творчістю В.Сосюри, В.Підпалого, В.Голобородька

*завдання в особистих повідомленнях (viber)

Немає коментарів:

Дописати коментар