Покликання на електронний підручник https://shkola.in.ua/1040-ukrainska-mova-8-klas-zabolotnyi-2016.html
30.10
УМР. Вибірковий усний переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в художньому стилі
Перегляньте відеоурок, виконайте запропоновані завдання.
2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 112, 113.
Види обставин (за значенням), способи вираження їх. Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами
1. Попрацюйте з підручником! Уважно прочитайте параграф 13,14.
2. Виконайте тренувальні вправи(124, 138).
Домашнє завдання: повторити правила (§10-12), вивчити правила(§ 13-14).
Узагальнення й систематизація вивченого. Тренувальні вправи
1. Перегляньте відео.
Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення.
Прикладка як різновид означення.
Написання прикладок через дефіс.
2. Ще раз уважно прочитайте правила у підручнику (§ 10, 11, 12, 13).
3. Виконайте тренувальні вправи.
Вправа 1. Прочитайте речення. Поясніть орфограми, пунктограми. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Визначте, які речення непоширені, а які — поширені.
Починалася повінь. Вода прибувала з дивовижною швидкістю. В один день затопило ліси, сінокоси, городи. Стало смеркати. Розгулялася буря. Ревом ревло над Десною всю ніч. Дзвонили дзвони. У темряві далеко десь гукали люди. Ніхто не спав. А на ранок усі вулиці були під водою (за О.Довженком).
Вправа 2. Розподільний диктант
Погрупуйте сполучення слів відповідно до правил правопису (прикладки, що пишемо в лапках; з дефісом; окремо).
Поет/світоч, письменник/борець, людина/патріот, образ/символ, філософ/гуманіст, Нестор/літописець, літопис/Повість минулих літ, храм/Святої Софії, Володимир/ хреститель, місто/Київ, письменник/ літописець, учені/ філософи, святиня/оберіг, річка/Донець, пароплав/Т. Шевченко, книжка М.Грушевського/ Історія України-Русі, журнал/Літературно-науковий вісник, дослідник/ літературознавець, поет/класик, псевдонім/Марко Вовчок, опера/Мадам Батерфляй, учень/поліглот, селище/ Наддніпрянське, співачка/легенда, поема/Давня казка.
Вправа 3. Визначте, яким членом речення виступають фразеологізми. Замініть їх прислівниками-синонімами. Визначте вид обставини.
Ø Цей ставок він знав як свої п’ять пальців.
Ø До села тут рукою подати.
Ø Батько піднявся ні світ ні зоря й пішов у поле.
Ø Михайло біг землі під ногами не чуючи.
Вправа 4. Перепишіть речення, розставте пропущені розділові знаки.
Люблю мов пишний цвіт в саду твої блискучі очі. Стеляться на папір наче скатертинка думки одна за одною. Дітки говорили майже як дорослі. Весна мов справжня красуня почала розпускати свої зелені коси. Сніг наче біле простирадло закутав землю. Дощлив як з відра. Він так накричав на мене неначе я в нього курку зрання украв. Хлопець надувся мов індик та демонстрував свою образу.
Домашнє завдання: повторити правила, підготуватись до к.р.
Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка. Односкладне речення як частина складного речення
1. Перегляньте відеопояснення.
3. Попрацюйте з підручником! Виконайте тренувальні вправи(153, 154, 156).
Домашнє завдання: вивчити правила (§16), вправа 159.
Означено-особові та узагальнено-особові речення. Добір для постерів-мотиваторів актуальних девізів (цитат), виражених означено-особовими реченнями
1.Перегляньте відеопояснення.
3.Виконайте письмово вправи 161,170.
Домашнє завдання: вивчити правила на ст.76,79, виконати вправу 174.
28.11
Усний твір-опис пам’ятки історії й культури за картиною в публіцистичному стилі з використанням назвних речень для позначення місця
1. Дайте відповіді на питання(усно).
1. Яку роль відіграють описи пам'яток історії та культури в художніх творах? Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися пам'ятки історії?
2. У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам'ятки історії та культури?
3. Чи можете пригадати полотна відомих вам художників, на яких зображено пам'ятки історії та культури?
2. Уважно розгляньте репродукцію картини О. Волненка «Софія Київська».
Порівняйте із кольоровим зображенням.
Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941 року в м. Харкові в сім’ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу середньої школи. У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 році поступив до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закінчив у 1959 році, а потім продовжив навчання в Київському державному художньому інституті на факультеті живопису.
У серпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Демократичній Республіці з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорнила, туші.
У 1965 році він закінчив інститут, захистивши на відмінно дипломну роботу на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася на виставці дипломних творів.
У середині 1965 року після закінчення художнього інституту був направлений на роботу до Київського державного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.
1968 році брав учать у виставці художників театру та кіно, де експонувалося п’ять ескізів до театральної постановки Г. Жуковського «Туманність Андромеди». У травні 1969 року працював художником-постановником у Київському державному академічному театрі опери та балету. В 1969 році був в Угорщині у місті Сегеді, де за його ескізами було виконано сценічне оформлення балету «Бахчисарайський фонтан».
У 1972 році за ескізами Волненка О.А. були виконані нові костюми до опери Гулака -Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік працював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка. У 1975 році був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього інституту, де працював до 1979 року.
Член Національної спілки художників з 1979 року.
Заснування собору | Засновником храму був великий київський князь Ярослав Мудрий. Закладено собор у 1037 році на честь перемоги над печенігами |
Етимологія (походження) назви собору | Назва собору походить від грецького слова «софія» — мудрість |
Загальна характеристика собору | Софія Київська завдовжки — 29,5 метрів, завширшки — 29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м, площа собору становить близько 600 кв. м, а загальна площа — 2310 кв. м. Висота від підлоги собору до зеніту центрального купола — 29 м. Хори також мають значну площу — 260 кв. м |
Складові комплексу собору | Національний заповідник «Софія Київська» є комплексом давньої архітектури, до складу якого входять монастирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапезна, братський корпус, бурса, консисторія, Південна вежа, брама Заборовського, зведені у ХVІІІ–ХІХ ст. та огороджені міцним муром |
1. Що вам відомо про пам’ятку історії та культури, зображену на картині? Де вона знаходиться?
2. Коли і ким цей собор був споруджений? У якому стилі побудовано пам’ятку?
1. У яку історичну епоху зображено Софію Київську? Свою думку обґрунтувати.
2. У яку пору року зображено Софію Київську? Яку кольорову гаму використав художник у своїй картині?
3. Дзвіниця Софійського собору побудована у стилі бароко. Які ознаки характерні для нього? Як вони втілені у споруді?
4. Описати фасад Софійського собору, його бані, укриті листовим свинцем, оформлення центрального входу.
5. Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору? Які почуття й настрої викликає у вас пам’ятка?
6. Словникова робота.
Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.
Портал — архітектурно оформлений вхід до монументального будинку.
Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.
Баня — опуклий дах, що має форму півкулі; купол.
Вежа — вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін.
Пілястр — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.
7.Запишіть у зошит орієнтовний план.
План
1. Загальне враження від картини.
2. Детальний опис змісту художнього твору:
а)зображення на передньому плані картини (буденне життя людей);
б)центральний образ Софійської лаври – дзвіниця;
в)зображення заднього плану (інші споруди Софійської лаври).
3. Власне судження про картину.
8. Складіть твір-опис за картиною в публіцистичному стилі (усно).
За поданим початком скласти усний твір-опис Софії Київської за картиною Олександра Волненка в публіцистичному стилі.
Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину Олександра Волненка «Софія Київська». Десь залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле…
04.12
Повні й неповні речення.Тире в неповних реченнях
1. Попрацюйте з підручником! Уважно прочитайте §20.
2. Виконайте вправу 200 усно, а 203 - письмово.
3. Перегляньте відео. Одну вправу(на вибір) виконайте письмово.
Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 211.
05.12, 11.12
Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури в публіцистичному стилі
1. Перегляньте відеопояснення.
Узагальнення вивченого з теми
«Односкладні прості речення. Неповні речення»
1. Бліц – опитування. Перевір себе! Пригадай правила!
Якщо ви згодні з думкою, відповідаєте «так», якщо не згодні- «ні».
- Односкладні речення – це такі речення, у яких граматична основа складається з одного присудка.
- З головним членом речення у вигляді присудка виділяють чотири види односкладних речень.
- В означено – особових реченнях присудок може бути виражений 1-ою або 2-ою особою однини та множини наказового способу.
- Дієслова у формі 3-ої особи множини теперішнього та минулого часу характерні для безособових речень.
- Називним називається односкладне речення, у якому головний член стверджує наявність предметів чи явищ реальної дійсності.
- Односкладне речення, у якому головний член речення називає дію або стан, що не має конкретного виконавця називається неозначено – особовим реченням.
- Односкладні речення можуть бути частинами складного речення.
- Головний член речення, який означає дію, що стосується будь – якої особи, відповідає узагальнено – особовому реченню.
- До групи головного члена називного речення може належати додаток.
- Буду дбати про здоров’я. це речення двоскладне.
- Вовка ноги годують. Це речення односкладне.
- Здоров’я міцне. Це речення називне.
2. Кодовий диктант із самоперевіркою.
Прочитайте текст. Проаналізуйте синтаксичну будову його. Визначте і запишіть у зошити номери речень: 1) двоскладних; 2) односкладних означено-особових; 3) односкладних неозначено-особових; 4) односкладних безособових.
Дорогою з Буковеля
1. Надворі холодно.
2. Заходимо в автобус.
3. До Франківська – 50 гривень.
4. До нього заштовхується остання компанія з лижами.
5. Рушаємо!
6. Раптом отримуємо дзвінок від друзів.
7. Теж повертаються до Івано-Франківська.
8. Трохи випередили нас.
9. Вони – машиною.
10. Пропонують підвезти.
11. Просимо водія зупинитися в Яремчі.
12. Водій віддає половину вартості проїзду.
13. Ми вперше в житті побачили таке.
14. Залишається приємний спогад.
- Скільки грошей повернув водій пасажирам?
- А як би вчинили ви на місці водія, а на місці пасажарів?
Перевір себе!
- двоскладні (3,4,9,12,13,14);
- односкладні означено-особові (2,5,6,11);
- односкладні неозначено-особові (7,8,10);
- односкладні безособові (1).
Немає коментарів:
Дописати коментар